В ISW пояснили, що ще, крім санкцій, потрібно, щоб посадити Путіна за стіл переговорів
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що самим лише економічним тиском посадити Росію за стіл переговорів для припинення війни проти України не вдасться, необхідна подальша західна військова допомога Києву і завдання втрат РФ на полі бою.
«Будь-яке посилення економічного тиску на Росію – хоча й є позитивним політичним розвитком – саме по собі недостатнє, щоб змусити президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів… Продовження західної військової допомоги Україні залишається ключовим для здійснення кампанії тиску на Росію, яка може змусити Путіна переглянути свою теорію перемоги», – йдеться в повідомленні.
В ISW нагадали, що ця теорія Путіна ґрунтується на припущенні, що російські військові можуть здійснювати поступове просування на полі бою довше, ніж українські сили можуть оборонятися, і довше, ніж Захід готовий підтримувати Україну.
Аналітики наголошують, що така стратегія Путіна, найімовірніше, й надалі визначатиме його рішення відмовитися від суттєвої взаємодії зі Сполученими Штатами й Україною у мирних переговорах.
«Досягнення миру в Україні, прийнятного для інтересів США, вимагає тривалих втрат Росії на полі бою або значного відступу Росії. Сполучені Штати повинні продовжувати оснащувати українських солдатів, оскільки втрати Росії на полі бою залишаються ключовим фактором нинішніх матеріальних, людських й економічних проблем Росії», – йдеться у звіті.
В ISW зауважили, що західна допомога, зокрема у сфері систем озброєння, які лише США можуть надати у великих масштабах і швидко, дозволить українським силам краще захищати свої позиції, уповільнить просування Росії і завдасть ще серйозніших втрат російським військовим.
А вищі показники втрат Росії на полі бою, особливо коли вони непропорційні територіальним здобуткам, поставлять під загрозу зусилля Путіна зберегти внутрішню підтримку, кажуть аналітики.
Наприкінці травня президент США Дональд Трамп заявив, що поки не знає, чи підтримає він запровадження нових жорстких санкцій проти Росії у відповідь на відмову Кремля піти на врегулювання війни з Україною.
6 червня Трамп дав зрозуміти, що він може бути готовий посилити санкції проти Росії, «якщо це буде необхідно», і якщо Росія продемонструє, що вона не «укладе угоду» або не припинить бойові дії.
Законопроєкт, що, зокрема, передбачає запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти, у квітні внесли до Конгресу сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем і сенатор-демократ Річард Блюменталь.
30 травня Блюменталь і Ґрем заявили після розмови з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, що Сенат США може розпочати розгляд законопроєкту про санкції, який має широку двопартійну підтримку в Сенаті. Для ухвалення закону його мають схвалити Сенат і Палата представників Конгресу США, а потім підписати президент.
Україна неодноразово закликала Захід посилити санкції проти Росії, звинувачуючи Москву в затягуванні переговорів про припинення війни.
4 червня посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що президент США Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України і не бачить простору для військового рішення – лише для дипломатичного.
«Жодних рішень щодо майбутньої допомоги (Україні – ред.) ще не схвалено», – заявив дипломат, відповідаючи на запитання журналіста про можливість постачання Україні американської зброї. Вітакер також наголосив, що США розраховують на лідерство Європи в питанні надання Україні «ресурсів і політичного капіталу, необхідних для досягнення міцного миру».
Втрати армії РФ у війні сягнули понад 996 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 996 150 своїх військових, зокрема 1120 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 8 червня навів український Генштаб.
Серед інших російських втрат, за даними командування ЗСУ, ‒ такі:
- танки ‒ 10911 (+7 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22748 (+11)
- артилерійські системи – 28892 (+42)
- РСЗВ – 1410
- засоби ППО ‒ 1183 (+2)
- літаки – 414 (+1)
- гелікоптери – 337
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 39651 (+158)
- крилаті ракети ‒ 3315 (+7)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 51225 (+146)
- спеціальна техніка ‒ 3911 (+3).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Повітряні сили: вночі знешкодили 40 із 49 запущених Росією дронів
Російські військові в ніч на 8 червня атакували Україну 49 ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів, а також протикорабельною ракетою «Онікс» і двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Основними напрямками повітряного удару були Харківщина і Донеччина, йдеться в повідомленні.
«Станом на 09:00 протиповітряною обороною знешкоджено 40 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півдні, півночі та в центрі країни. 22 – збито вогневими засобами ураження, 18 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – зазначили військові.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання у п’яти локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
По хімічному заводу в Тульській області РФ вдруге за два тижні вдарили дрони
У ніч на 8 червня дрони атакували завод «Азот» у Новомосковську Тульської області Росії. Про це написали російські телеграм-канали, а також підтвердив губернатор регіону Дмитро Міляєв, який заявив про займання на території заводу після атаки.
Він також повідомив про двох постраждалих.
«Азот», серед іншого, виробляє аміачну селітру, що використовується для створення вибухівки; метанол, який є компонентом ракетного палива, і газ аргон, що застосовується в металургії.
Це – друга атака на завод «Азот» за два тижні, попередня була 24 травня.
Міністерство оборони Росії заявило про нібито 61 перехоплений український дрон за минулу ніч. У російському відомстві кажуть, що їх збили над Брянською, Бєлгородською, Калузькою, Тульською, Орловською, Курською, Московською областями, а також над окупованим Кримом.
Українські військові і влада атаку не коментували. Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
«Дуло автомата в рот і каже: пам’ятатимеш мене все життя». Свідчення тих, хто виїхав з окупації
В’язниця без стін. Так описують життя на окупованому Лівобережжі Херсонської області місцеві жителі. Переслідування, арешти, побиття, зґвалтування, шантаж та вимога взяти російський паспорт.
Степан Черняк каже, що піддавався тортурам усі три роки. Вибратися із окупації він зміг лише завдяки таємній спецоперації підрозділу «Янголи» ВМС України.
Людмила Трубей змушена була залишити рідну оселю, щоб вивезти неповнолітніх онучок. Їхні батьки загинули під час обстрілу. Жінці окупаційна влада погрожувала, що відбере дітей, якщо вона не оформить російські документи.
Які живуть українці під російською окупацією? Чи можливо виїхати на підконтрольну Україні територію? Скільки за це беруть перевізники?
Проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії ТБ» переповідає історії людей, які змогли вирватися із окупованого Лівобережжя Херсонщини. Читайте і дивіться за лінком
Генштаб: на фронті за добу було 193 бойових зіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 193 бойових зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 8 червня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 65 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Полтавка, Миролюбівка, Мирне, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Новосергіївка, Удачне, Котлине, Новомиколаївка, Горіхове, Котлярівка, Богданівка, Новоукраїнка та Андріївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, на Курському напрямку підрозділи Сил оборони України за минулу добу відбили 31 атаку російських військ, на Новопавлівському напрямку – 25 атак, 22 – на Лиманському напрямку.
Бойові дії також точилися на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах трьох ракетних ударів із застосуванням чотирьох ракет, а також 92 авіаудари, зокрема скинув 168 керованих бомб. Крім цього, здійснив 6035 обстрілів, з них 89 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3066 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
У Запорізькій області війська РФ вдарили FPV-дроном по будинку, поранений 63-річний чоловік – ОВА
У Степногірській громаді Запорізької області 63-річний чоловік зазнав поранення внаслідок російського удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог атакував FPV-дроном приватний будинок у Приморському. Будівля згоріла повністю. Чоловік отримав поранення. Постраждалого доправили до лікарні, де він отримує всю необхідну допомогу», – зазначив голова ОВА.
Загалом протягом доби, за його словами, загарбники завдали 555 ударів по 16 населених пунктах Запорізької області, надійшло вісім повідомлень про пошкодження квартир, приватних будинків й об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На півдні уражено російський локомотив із колоною техніки – Сили оборони
Сили оборони Півдня України вразили російський локомотив із колоною техніки, йдеться у повідомленні пресслужби Сил оборони Півдня.
«Втрати противника склали 13 танків та більше сотні одиниць броньованої та автомобільної техніки», – зазначили військові.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Зеленський: треба змусити Росію закінчити розв’язану проти України війну
Світ має зрозуміти, що змусити Росію закінчити розв’язану проти України війну може тиск – передусім санкції на нафту, розповів президент Володимир Зеленський.
«Ми свідомі того, що росіяни пробують зараз показати, наче вони не піддаються жодному тиску. Але дуже важливо, щоб світ розумів: так само як тиск примусив Росію зайти в переговорний процес, тиск може примусити Росію стати реалістом у процесі перемовин», – наголосив він.
За словами Зеленського, це можливо внаслідок тиску, і передусім санкцій на російську нафту та на тих, хто з Росією досі торгує.
«Росія повинна закінчити цю війну, яку вона почала. Треба дотиснути їх до цього», – зазначив президент.
Наприкінці травня президент США Дональд Трамп заявив, що поки не знає, чи підтримає він запровадження нових жорстких санкцій проти Росії у відповідь на відмову Кремля піти на врегулювання війни з Україною.
Законопроєкт, що, зокрема, передбачає запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти, у квітні внесли до Конгресу сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем і сенатор-демократ Річард Блюменталь.
30 травня Блюменталь і Ґрем заявили після розмови з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, що наступного тижня Сенат США може розпочати розгляд законопроєкту про санкції. Для ухвалення закону його мають схвалити Сенат і Палата представників Конгресу США, а потім підписати президент.
Україна неодноразово закликала Захід посилити санкції проти Росії, звинувачуючи Москву в затягуванні переговорів про припинення війни.
На міжнародному фестивалі Docudays UA Радіо Свобода представило нове розслідування про розстріли у Бучі
«Мені все одно» – так в телефонній розмові з українським журналістом російський військовий прокоментував розстріли цивільних в Бучі армією РФ в березні 2022 року. Він – одна з дійових осіб третьої частини фільму-розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая про масові розстріли в Бучі ‒ «Буча. Яблунська».
Автору вдалося ідентифікувати ймовірних винуватців загибелі цивільних. Прем’єра фільму, в якому вперше звучать імена російських військових причетних до страт в Бучі, відбулася 7 червня в Києві в рамках міжнародного фестивалю Docudays UA. Більше про це читайте і дивіться за лінком
«Чергове звіряче вбивство»: Зеленський відреагував на російський удар РФ по Харкову і повідомив про понад 40 поранених
Унаслідок російського авіаудару по Харкову 7 липня поранено понад 40 людей, одна загибла, зазначив президент України Володимир Зеленський.
«Чергове звіряче вбивство. Авіабомби по цивільних у місті – поруч навіть дитяча залізниця. Це не має жодного військового сенсу. Суто тероризм. І це триває вже понад три роки повномасштабної війни. Це не можна ігнорувати. Не можна на це заплющувати очі. І це не якась гра. Щодня ми втрачаємо наших людей тільки тому, що Росія відчуває безкарність. Потрібен жорсткий примус Росії до миру», – наголосив він. Про це тут
ОВА: через авіаудар РФ по Харкову поранено 18 людей, пошкоджено Дитячу залізницю
Внаслідок авіаудару РФ по центру Харкова поранено 18 людей, загинула 30-річна жінка, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Близько 17.35 ворог завдав ударів 4 керованими авіабомбами по Шевченківському та Київському районах міста. Одне з влучань – по Дитячій залізниці. Це місце, де зазвичай багато родин із дітьми. Росіяни б’ють саме туди в суботу вдень», – зазначив він.
Синєгубов уточнив, що загинула 30-річна жінка.
«Ще 18 людей поранено, троє з них перебувають у важкому стані. Внаслідок обстрілу пошкоджено дві будівлі Дитячої залізниці та 4 вагони, 2 приватні будинки, господарчу споруду», – уточнив Синєгубов.
У суботу, 7 червня, сили РФ завдали авіаудару по Шевченківському району Харкова, повідомив мер міста Ігор Терехов. Раніше було відомо про одну загиблу людину і 10 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОСУВ «Хортиця»: на Покровському напрямку спостерігається «чергове пожвавлення»
Наразі на Покровському напрямку спостерігається «чергове пожвавлення», повідомив в ефірі телемарафону речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов.
«Найактивнішими залишаються Лиманський, Новопавлівський та Покровський напрямки. На Покровському напрямку за вчора 77 боєзіткнень, це дуже багато. Це знову ж таки ще одне пожвавлення. І це вдовж усієї лінії, в тому числі з великою активністю на трасі Покровськ-Костянтинівка у східній частині цього регіону», – повідомив Трегубов.
За словами Трегубова, «загалом тихо ніде не буває», але «найспокійніші» – Сіверський і Харківський напрямки.
«Загалом, росіяни активні. Вони застосовують всі засоби, які у них є, в тому числі КАБи на тому ж Покровському напрямку. Зараз у нас активний етап компанії. Якщо брати всю нашу зону відповідальності, тиші зовсім немає», – додав він.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
«Не створюйте штучних перепон і брехливих заяв»: Міноборони відреагувало на звинувачення РФ у затягуванні обміну полоненими
Росії не треба створювати «штучних перепон і брехливих заяв», щоб не повертати українських полонених та не забирати їхніх полонених в Росію, йдеться у повідомленні Міністерства оборони України.
«У Стамбулі росіяни дали чітку обіцянку – починаючи з цих днів, провести обмін полонених за визначеними категоріями (важкопоранені, поранені, після 2000 року народження) та почати поетапну репатріацію тіл загиблих – російських в Росію, українських в Україну», – кажуть у Міноборони.
Водночас за даними відомства, Україна зіштовхнулась з черговими спробами «переграти» домовленості постфактум.
«Якщо зараз російська сторона відмовляється від того, що було обіцяно в Стамбулі, це вкотре ставить питання про рівень та спроможність російської перемовної групи. Домовленості, які були досягнуті, мають реалізовуватись саме так, як це було обговорено у Стамбулі та під час подальших технічних консультацій», – підсумували у Міноборони.
Раніше Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. зазначив, що російські заяви про затягування українською стороною обміну тілами і полоненими «не відповідають дійсності та попереднім домовленостям».
7 червня помічник президента РФ Володимир Мединський заявив, нібито російська сторона передала Україні перший список із 640 військовополонених категорій «поранені», «тяжкохворі» та «молодь», щоб розпочати обмін. Також Мединський стерджував, що українська сторона несподівано перенесла «на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими». Помічник президента РФ казав, що перша партія зі 1212 заморожених тіл солдатів ЗСУ вже прибула в рефрижераторах в район обміну в Брянській області РФ.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
Новий наступ і старі проблеми. Чому армії РФ вдається просуватися?
Після відносного затишшя на фронті, що тривало кілька місяців, російські війська перейшли до активних наступальних дій, свідчать дані українського аналітичного порталу DeepState.
Читайте і дивіться про це за лінком
На фронті від початку доби відбулось 119 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 7 червня на фронті відбулось 119 бойових зіткнень, «найгарячіше» – на Покровському і Лиманському напрямках, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Харківському напрямку українські захисники сьогодні відбили російський штурм поблизу Вовчанська. На Куп’янському напрямку точиться бій у районі Степової Новоселівки», – зазначили військові.
Також, за даними Генштабу ЗСУ, на Краматорському напрямку ЗСУ відбили дев’ять російських спроб просунутися вперед у районах Часового Яру, у бік Білої Гори та Предтечиного.
«На Покровському напрямку від початку доби загарбники здійснили 45 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Полтавки, Миролюбівки, Мирного, Єлизаветівки, Променя, Лисівки, Новосергіївки, Удачного, Новомиколаївки, Горіхового, Котлярівки, Богданівки, Новоукраїнки та Андріївки. Оборонці стримують ворожий натиск: 38 атак уже відбили. Сім боєзіткнень досі тривають», – уточнили у Генштабі ЗСУ.
Водночас відомо, що на Курському напрямку ЗСУ відбили дев’ять російських атак, ще чотири зіткнення тривають.
«Російська армія від початку доби завдала по місцевих позиціях Сил оборони та населених пунктах ударів із застосуванням 33 керованих авіабомб, здійснили також 101 артилерійський обстріл», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
Сили РФ атакували Старий Салтів на Харківщині, троє поранених – прокуратура
На Харківщині троє жителів Старого Салтова зазнали поранень внаслідок удару російського безпілотника, йдеться у повідомленні пресслужби обласної прокуратури.
«За даними слідства, 7 червня близько 13:00 у селищі Старий Салтів Чугуївського району ворожий БпЛА поцілив у землю між магазином та церквою. Пошкоджено авто. Отримали поранення дві жінки віком 46 та 52 років і чоловік. Потерпілих госпіталізували до лікарні», – розповіли у відомстві.
За попередніми даними правоохоронців, російська армія застосувала БпЛА «Ланцет».
«Розпочато досудове розслідування за фактом воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України)», – зазначили у прокуратурі.
«Ми знову стикаємося з маніпуляціями» – Коордштаб про звинувачення РФ у затягуванні обміну тілами і полоненими
Російські заяви про затягування українською стороною обміну тілами і полоненими «не відповідають дійсності та попереднім домовленостям». Про це 7 червня заявив український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
«Україна подала списки на обмін, сформовані відповідно до чітко визначених категорій, погоджених під час перемовин у Стамбулі: тяжко поранені, тяжко хворі, за формулою «всіх на всіх», а також молоді військовослужбовці. Російська сторона передала інші списки, які не відповідають узгодженому підходу. Україна надала відповідні коментарі, і наразі наступний крок очікується від російської сторони», – вказано в повідомленні.
Дата репатріації тіл загиблих не була узгоджена, вказують у штабі.
«Замість послідовного виконання домовленого алгоритму російська сторона вдалася до односторонніх дій, які не були погоджені в рамках спільного процесу. На жаль, замість конструктивного діалогу ми знову стикаємося з маніпуляціями і спробами використати чутливі гуманітарні теми в інформаційних цілях. Ми зацікавлені в реальному результаті – у поверненні наших полонених і тіл загиблих, і готові працювати для цього далі в межах узгоджених рамок», – ідеться в заяві, яка також містить заклик до російської сторони «припинити брудні ігри та повернутися до конструктивної роботи, задля повернення людей в обидві сторони та чітко виконати домовленість у найближчі дні».
Раніше 7 червня помічник президента РФ Володимир Мединський заявив, нібито російська сторона передала Україні перший список із 640 військовополонених категорій «поранені», «тяжкохворі» та «молодь», щоб розпочати обмін. Також Мединський стерджував, що українська сторона несподівано перенесла «на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими». Помічник президента РФ казав, що перша партія зі 1212 заморожених тіл солдатів ЗСУ вже прибула в рефрижераторах в район обміну в Брянській області РФ.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
У Харкові під завалами на підприємстві шукають 6 працівників – прокуратура
На території підприємства в Київському районі Харкова, яке вночі 7 червня зазнало російського повітряного удару, можуть бути заблоковані шестеро працівників, повідомила обласна прокуратура.
«Зв’язок із ними відсутній. Триває пошуково-рятувальна операція», – вказано в повідомленні.
Зранку представники місцевої влади повідомили, що внаслідок комбінованого удару по Харкову загинули троє, ще 21 людина була поранена.
«Загалом ворог атакував Харків 53 БпЛА типу «Шахед», чотирма КАБ і ракетою», – розповів голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мединський заявив, що РФ передала Україні список із 640 полоненими на обмін
Помічник президента РФ Володимир Мединський стверджує, що російська сторона передала Україні перший список із 640 військовополонених категорій «поранені», «тяжкохворі» та «молодь», щоб розпочати обмін. Підтвердження цієї заяви з українського боку немає.
Також Мединський каже, що українська сторона несподівано перенесла «на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими».
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України 6 червня повідомляв, що заяви російської сторони про начебто початок повернення тіл або репатріаційних заходів за результатами домовленостей у Стамбулі не відповідають дійсності. У заяві штабі, оприлюдненій у телеграмі, зазначалося, що триває підготовка до обміну тяжкохворих, тяжкопоранених, молоді та повернення тіл полеглих захисників.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.